Чим цікаво національним конопліводам накладене президентське вето на закон, що регламентує використання медичної коноплі в Коста-Ріці

Президент навіть за загальносвітовими стандартами невеликої Центральноамериканської країни для аргументації своєї позиції має дані, що свідчать про негативний вплив психоактивних складових конопляної рослини на здоров'я людей. Враховуючи вищезазначене, хотілося б поставити риторичне питання, яким чином у ході лобіювання відповідного законодавства в нашій країні враховуються/вивчаються аналогічні матеріали, наявні у відкритому доступі.

Редакцією профільного електронного видання національних коноплярів досить мало приділяється уваги тенденціям, які мають місце на не ключових загальносвітових конопляних ринках. Тому про “ Майбутнє медичної коноплі в Коста-Ріці ” нами мимохіть згадувалося лише у 2016 році. Проте аргументована позиція президента країни щодо конкретно взятого питання, що стосується окремих аспектів сучасного коноплярства, має бути цікава нашим шановним читачам і слухачам.

Президент невеликої Центральноамериканської країни Карлос Андрес Альварадо Кесада наклав вето на ухвалений законодавчим органом країни закон, який регламентує можливість використання конопляної рослини з медичною метою. Основним лейтмотивом свого вчинку глава виконавчої влади Коста-Ріки вказує на небажання візувати нормативно-правовий акт, у якому регламентується “домашнє” вирощування психоактивної коноплі.

Пояснюючи свій вчинок в одній із соціальних мереж, президент Коста-Ріки вказав, що незважаючи на те, що він загалом підтримує необхідність регламентації можливостей щодо використання в медичних цілях терапевтичних властивостей конопель, він категорично проти індивідуального вирощування, а також використання рослин, які мають суттєвими психоактивними властивостями. Проте його негативне ставлення до можливості вирішення вирощування, а також використання психоактивної коноплі в індивідуальних господарствах жодним чином не стосується положень законопроекту щодо можливостей роботи з технічними сортами рослин у приватних домогосподарствах. Тобто. президент Коста-Ріки за те, щоб домашнє вирощування психоактивної коноплі було скасовано в проекті закону, проте частина нормативно-правового документа, що стосується можливостей щодо повсюдного використання технічної коноплі громадянами країни, має залишитися в запропонованому йому для підписання нормативно-правовому акті в тому вигляді, якому воно викладено зараз. За словами президента Коста-Ріки, він поставить свій підпис під цим нормативно-правовим актом виключно у тому випадку, коли з тексту документа буде прибрано новели, що регламентують легальну можливість культивування, а також використання психоактивної коноплі в індивідуальних господарствах.

Пояснюючи своє ставлення до небажання регламентування можливості індивідуального вирощування, а також використання психоактивної коноплі на території країни, президент Коста-Ріки послався на надані йому дані, що свідчать про негативний вплив психоактивної складової конопляної рослини на стан здоров'я громадян країни, а також можливе погіршення стану суспільної безпеки.

Коментар спеціалістів Асоціації “Українські технічні коноплі”

У жовтні 2021 року конгрес Коста-Ріки ухвалив закон, що регламентує виробництво та переробку конопель у медичних цілях, у тому числі громадянами країни. Навряд чи ми колись дізнаємося про те, президентське вето пана Кесада обумовлене бажанням запобігти масовому негативному впливу психоактивних складових конопляної рослини на здоров'я громадян країни або лобіюванням інтересів великих фармакологічних компаній, які намагаються блокувати можливості отримання громадянами Коста-Ріки терапевтичних властивостей рослини “з своїх городів”, а чи не з аптечних полиць. Ключовим у цьому питанні є той факт, що президент навіть за загальносвітовими стандартами невеликої Центральноамериканської країни для аргументації своєї позиції має дані, що свідчать про негативний вплив психоактивних складових конопляної рослини на здоров'я людей. Враховуючи вищезазначене, хотілося б поставити риторичне питання, яким чином у ході лобіювання відповідного законодавства в нашій країні враховуються/вивчаються аналогічні матеріали, наявні у відкритому доступі.