Перша у Франції вуглецево-нейтральна громадська будівля з костробетону
Костробетон важить у вісім разів менше звичайного бетону і володіє чудовими тепловими та акустичними властивостями, а також вогнестійкістю. Конопляна рослина може зрости до 4 метрів за 90–120 днів, що передбачає можливість використання місцевої сировини для виготовлення будівельних матеріалів із ексклюзивними характеристиками.
Редакцією профільного електронного ресурсу національних коноплярів вже традиційно порушується питання не лише про економічність, дружність людського організму, а також екологічність будівель та споруд, зведених з використанням будівельних матеріалів, що виготовляються на основі конопляних інгредієнтів. Вже традиційно акцентується увага на тому, що в економічно розвинених країнах одними з основних факторів, що враховуються в ході створення конопляних споруд, є не лише вартість їх будівництва та експлуатації, але й такий критерій, як мінімальне виділення СО2 у ході виготовлення будівельних матеріалів, спорудження будівлі , а також зв'язування діоксиду вуглецю в ході його експлуатації. Саме тому нашим шановним читачам та слухачам має бути цікава інформація наших французьких колег про введення в експлуатацію громадського будинку з костробетону, родзинкою якого є нейтральність викидів вуглецю.

Стіни спортивного центру "Pierre Chevet", виготовлені з костробетону
Французька архітектурна та ландшафтна компанія з міста Круассі-Бобур звела першу в країні громадську будівлю з костробетону - спортивний центр “Pierre Chevet”. Будівля площею 380 квадратних метрів побудована з костробетону і є тренажерним залом і роздягальнями, призначеними для занять відвідувачами базовими або спеціалізованими тренуваннями.
За словами співробітників архітектурного та ландшафтного агентства “Lemoal Lemoal” реалізовували цей проект “Костробетон важить у вісім разів менше звичайного бетону і має чудові теплові та акустичні властивості, а також вогнестійкість. Конопляна рослина може зрости до 4 метрів за 90-120 днів, що передбачає можливість використання місцевої сировини для виготовлення будівельних матеріалів із ексклюзивними характеристиками. Коноплі легші і дешевші за деревину і можуть рости в 100 разів швидше, наприклад, ніж дуб”.

У результаті підготовчих робіт із створення проекту, враховувався той чинник, що коноплі може вловлювати вуглець удвічі ефективніше, ніж ліс, що з листяних чи хвойних порід дерев. На думку учасниці проекту Соні Сіффлет “Конопля - один з найкращих перетворювачів CO2 у біомасу, причому рослина ефективніша за дерева в даному питанні. Промислові посіви технічної коноплі поглинають від 8 до 15 тонн діоксиду вуглецю на гектар урожаю, що вирощується». Проведені розрахунки співробітниками архітектурного та ландшафтного агентства свідчать, що в ході експлуатації спортивного центру “Pierre Chevet” костробетон поглинатиме вуглекислий газ, посилюючи характеристики міцності стін, з якого він виготовлений. Якщо взяти до уваги кількість СО2, яку конопляну рослину використовувало в процесі зростання, додати до цього показника діоксид вуглецю, який абсорбуватиметься в процесі експлуатації будівлі, виходить, що споруджена з костробетону споруда спортивного центру буде як мінімум вуглецево-нейтральною.
Стіни будівлі створені з костробетону, а потім покриті фіброцементними панелями для того, щоб захистити будівельні блоки з конопель від впливу зовнішнього агресивного середовища. Конопляна сировина вирощувалась та перероблялась у радіусі кількох десятків кілометрів від виробника костробетону.

Сучасне оздоблення костробетону фіброцементними панелями
Співробітники студії Lemoal Lemoal стверджують, що головна проблема використання конопляних будівельних матеріалів на даний момент полягає в тому, щоб переконати клієнтів, що це життєздатна альтернатива бетону, тому що стіна з костробетону виглядає трохи більш сільською і не такою вишуканою, як бетон. І не дивлячись на те, що на даний момент костробетон дорожчий за традиційні будівельні суміші, завдяки своїм ізоляційним властивостям він надзвичайно ефективний у довгостроковій перспективі через нижчі рахунки за комунальні послуги, які через невеликий проміжок часу компенсують його початкову високу вартість. ”.
Коментар спеціалістів Асоціації “Українські технічні коноплі”
На виробництво будівельних матеріалів припадає близько 11% світових викидів вуглецю. Будівельна галузь продовжує шукати способи зменшити вуглецевий слід, а вчені, архітектори та виробники шукають натуральні матеріали, які економічно рентабельно та надзвичайно ефективно можна буде використати у будівельній індустрії. Фізичні, механічні, біологічні, терапевтичні характеристики, які природа заклала в конопляну рослину, визначають загальносвітову популярність конопляної рослини як основу для створення сучасної індустрії конопляних будівельних матеріалів.