Постанова V Міжнародної науково-практичної конференції
Вийти з клопотанням до відповідних органів державної влади про необхідність подальшої гармонізації законодавчої бази вирощування промислових конопель за міжнародними нормами, спрямованої на нормативно-правове забезпечення використання листя і суцвіть технічних конопель в промислових цілях.
Як раніше повідомлялося на сторінках профільного електронного видання українських коноплярів, 26-27 жовтня відбулася V Міжнародна науково-практична конференція «Інновації в льноводстві і коноплярстві - 2016». В ході проведення міжнародної конференції учасниками заходу з України, Китаю та Литви були прийняті певні рішення, які знайшли своє відображення у відповідній постанові. Для того, щоб відобразити суть прийнятого документа, опубліковувати окремі пункти, що стосуються подальшого розвитку конкретних напрямків українського коноплярства.
1. Коноплі і льон-довгунець відносяться до сільськогосподарських культур, що мають широку сферу використання у різних галузях виробництва. Волокно конопель і льону-довгунця застосовують як для виготовлення технічних тканин і кручених виробів, так і широкого асортименту побутових тканин і трикотажу, з яких виробляють сотні найменувань одягу, взуття, побутових виробів. Споживачами натуральних волокон є автомобільна промисловість та літакобудування. Конопляне насіння — це банк протеїнів з унікальною поживною цінністю. Конопляна олія — єдина з природних олій містить у оптимальному (3:1) співвідношенні лінолеву та ліноленовану кислоти. Крім того, насіння конопель — чудовий корм для худоби, птахів і риб. Для потреб будівельної, меблевої та інших галузей країни ЄС все більше використовують біоматеріали і композити рослинного походження, до яких відносяться льон-довгунець та коноплі. Пелети з деревини можуть замінити пелети з костриці конопель та льону-довгунця, оскільки їхня теплотворна здатність знаходиться на рівні кам’яного вугілля. З конопляної біомаси можна виробити таку кількість метану та метанолу, що майже на 90% забезпечить світ електроенергією. Целюлоза з волокна конопель широко використовується у Європі, США та інших країнах. Костриця луб’яних культур є чудовим абсорбуючим матеріалом і є ідеальною підстилкою для коней і хорошим компостом для грибів. У медицині льон-довгунець використовують давно, а коноплі тільки зараз починають знаходити застосування. Добавки олії луб’яних культур у різноманітні косметичні засоби позитивно впливають на живлення і зволоження шкіри людини. Коноплі є цінною культурою в екологічному та агротехнічному плані. Їх можна вирощувати в монокультурі та без застосування пестицидів. Коноплі і льон-довгунець є безвідходними культурами, а тому чим більше товарів з них виготовляють, тим вищою є рентабельність їхнього виробництва. Крім того, завдяки унікальним споживчим властивостям продукція льонарства й коноплярства користується у світі необмеженим попитом.
2. Дослідна станція луб’яних культур НААН є єдиною в Україні установою, що проводить наукові дослідження з проблем коноплярства, базовою організацією зі стандартизації луб’яних культур та координатором виконання ПНД 20 “Луб’яні культури”, дослідження з якої здійснюються п’ятьма науковими установами. Вона здійснює висококваліфікований комплексний супровід галузей, починаючи зі створення адаптованих до сучасних вимог виробництва сортів льону-довгунця та конопель і закінчуючи розробленням технологій поглибленого перероблення лубоволокнистої сировини та методів її об’єктивного оцінювання, виконуючи 16 завдань чотирьох програм наукових досліджень НААН.
5. Вивчити світовий досвід виробництва та використання всіх видів продукції льонарства і коноплярства, а також нормативно-законодавчі акти для широкого впровадження їх у вітчизняне виробництво.
6. Активізувати наукові дослідження з проблемних питань зональних і
регіональних систем вирощування льону-довгунця і конопель та агротехніки сортів, що прийняті виробництвом для використання, звернувши серйозну увагу на екологічно орієнтований захист луб’яних культур від шкідників, хвороб і бур’янів, наукове обґрунтування включення у сучасні сівозміни льону-довгунця і конопель. Запланувати дослідження з органічного землеробства для отримання продукції коноплярства і льонарства, придатної для застосування у харчовій промисловості, фармації, косметиці тощо, де пріоритетною є її екологічна чистота.
7. Збільшити обсяги та розширити напрями робіт з поглибленої переробки луб’яних культур, орієнтуючись при цьому на досвід формування інвестиційно-привабливих підприємств нового типу з завершеним циклом використання льоно- та коноплесировини, що забезпечить виробництво продукції з новими споживчими і функціональними властивостями і сприятиме розширенню сфери їхнього використання, підвищенню привабливості галузей та зацікавленості інвестиційних структур.
8. Вважати пріоритетними і надавати всебічну підтримку науковим дослідженням зі створення ненаркотичних сортів конопель з підвищеним вмістом КБД, використовуючи накопичений роками досвід селекційної роботи в Інституті, що сприятиме закріпленню лідируючих позицій України у світі з селекції луб’яних культур.
9. Дослідити економічну доцільність використання льоно- і коноплепродукції у якості швидко відновлюваних джерел енергії для забезпечення споживачів альтернативними енергоносіями.
11. Забезпечити:
- об’єктивне висвітлення широкої сфери можливого використання льоно- та коноплесировини і забезпечення усіх напрямів відповідним сортовим складом луб’яних культур, технологіями їхнього вирощування (з адаптацією науково-обґрунтованих сівозмін до сучасних умов виробництва), збирання (з максимальним залученням техніки загального призначення) та перероблення (вироблення інноваційної продукції — напівфабрикатів для харчової, будівельної та інших галузей);
- подальший розвиток міжнародних зв’язків з науковими установами, державними та приватними підприємствами з виробництва і переробки льону-довгунця й конопель з метою закріплення вітчизняної наукоємної продукції луб’яних культур на міжнародному ринку інновацій;
- доведення отриманих інновацій до споживачів, посилення їхнього пропагування в засобах масової інформації, на виставках, ярмарках, конференціях, семінарах-тренінгах, круглих столах тощо;
- розроблення інноваційних бізнес-проектів виробництва конкурентоздатної продукції з льону-довгунця і конопель для приваблювання інвесторів та співпраці з ними;
- науково-методичне керівництво вирощуванням насіння льону-довгунця та конопель вітчизняної селекції і задоволення потреб сільгоспвиробників України в посівному матеріалі луб’яних культур.
12. Вийти з клопотанням до відповідних органів державної влади щодо подальшого гармонізування законодавчої бази вирощування промислових конопель з міжнародними нормами, спрямованого на нормативно-правове забезпечення використання листя та суцвіть технічних конопель у промислових цілях.
13. Продовжити роботу з подальшого вдосконалення нормативно -правової бази в напрямі дерегуляції господарської діяльності, пов’язаної з культивуванням промислових посівів технічних конопель.
Інформація взята з сайту http://tku.org.ua