Знакове рішення Суду ЄС щодо конопель

Держави-члени не можуть вводити обмеження на вирощування технічних конопель, включаючи розмноження рослин у закритих приміщеннях та культивування, спрямоване виключно на виробництво суцвіть.

4 жовтня 2024 року Суд Європейського Союзу ухвалив рішення у справі C-793/22, яка остаточно роз'яснила позицію ЄС щодо вирощування та реалізації технічних конопель. Суд ухвалив, що держави-члени не можуть вводити обмеження на вирощування технічної коноплі, включаючи розмноження рослин у закритих приміщеннях та культивування, спрямоване виключно на виробництво суцвіть , якщо такі обмеження не підкріплені конкретними науковими доказами щодо захисту громадського здоров'я.

У резолютивній частині наголошується, що суцвіття технічної коноплі не становлять ризику для здоров'я населення і що будь-які обмеження мають бути пропорційними та ґрунтуватися на конкретних доказах.

Допускаються обмеження лише у разі, якщо є переконливі наукові докази, демонструють конкретний ризик здоров'ю населення. Обмеження, які є необґрунтованими або ґрунтуються на припущеннях, не відповідають законодавству Європейського Союзу.

Рішення суду ЄС підтверджує, що вирощування в закритих приміщеннях технічних конопель є законним і не може бути заборонено без вагомих наукових обґрунтувань, тим самим заохочуючи розвиток інноваційних сільськогосподарських технологій.

Це рішення оновлює нормативну базу, чітко кажучи про те, що суцвіття технічних конопель можуть вільно звертатися в межах Європейського Союзу , тому неможливо стверджувати, що канабідіол або суцвіття технічних сортів рослини є окремими факторами, які можна розглядати для цілей торгових обмежень.

Наслідки цього рішення на прикладі Італії

В Італії стаття 18 “Закону про безпеку” забороняє продаж суцвіть технічних конопель. У світлі ухвали суду Європейського Союзу подібного роду новела суперечить вищевказаній позиції суду ЄС. Саме тому профільні громадські організації Італії відразу після опублікування рішення суду Європейського Союзу звертатимуться до відповідних державних структур з вимогою переглянути статтю 18 “Закону про безпеку” та викласти її відповідно до вимог загальноєвропейського законодавства.

< Попередня стаття     Наступна стаття >